Які головні загрози для людства несе такий агресивний 2020 рік? У масмедіа, соціальних мережах, навіть у приватних бесідах найчастіше згадуються наслідки пандемії та економічна криза. Але поряд з цими загрозами з’являється не менш небезпечна – це маніпуляція інформацією, громадською думкою.
Як і в будь-який період нестабільності або кризи, в часи пандемії COVID-19 спостерігаємо сплеск шахрайської активності, особливо онлайн. Кіберцентри оперативного реагування, моніторингові агенції, структури ООН постійно виявляють нові злочинні схеми, інциденти та медійні кампанії з маніпуляції та дезінформації. Зі свого боку міжнародна кіберспільнота відстежує, аналізує всі випадки та пропонує рішення щодо запровадження систем захисту в Інтернеті у кризові часи.
Цим гострим питанням був присвячений міжнародний експертний телеворкшоп «Зловмисне використання соціальних мереж підриває довіру до уряду під час надзвичайних ситуацій CBRN (Chemical, Biological, Radiological and Nuclear)», організований за ініціативою UNICRI (United Nations Interregional Crime and Justice Research Institute).
Понад 40 спеціалістів з інформаційної та кібербезпеки, а також представники урядів презентували кейси своїх країн і шукали рішення для підвищення оперативної готовності держав-членів до надзвичайних ситуацій. У процесі обміну досвідом експерти визначили актуальні виклики та відповіді на них.
Головною мішенню організованої кіберзлочинності сьогодні є:
- Об’єкти, де потенційно сконцентрована велика кількість грошей.
- Онлайн-простір. Зараз набагато більше взаємодій відбувається онлайн, більше людей на дистанційній роботі, що створює умови для кіберзлочинів.
- Лікарні, медичні заклади. Їхні сервери можуть експлуатуватись для видобутку біткойна.
- Громадськість. Поширення дезінформації, збір коштів, залучення фоловерів.
Світова нестабільність та пандемія COVID-19 – золотий час для тих, хто хоче скористатися моментом, страхом і дезорієнтацією суспільства. Шахрайська активність зростає, але хто замовники злочинних схем?
Експерти окреслили такі основні категорії зловмисників:
- Кримінальні організації, як великі, так і маленькі.
- Екстремістські угрупування (праворадикальні, релігійні та ін.).
- Специфічні випадки (Nordic Resistance Movement (NRM), al-Shabab).
- «Гібридна війна». Угруповання, що використовують військову агресію в Україні.
Україна також взяла активну участь у воркшопі. Женя Владіміров, радник Міністерства енергетики та захисту довкілля, генеральний директор ГО «Міжнародний університет кібербезпеки», презентував український кейс та розповів про характерну особливість ситуації в Україні.
Країна вже 6 років у стані «гібридної війни», українські фахівці отримали унікальний бойовий досвід у боротьбі з кіберінформаційними атаками та продовжують тримати фронт в умовах турбулентних реформ, перезавантаження уряду, боротьби з корупцією, а тепер ще й протистояння новій загрозі – COVID-19.
Які українські кібервиклики зараз у «червоній зоні»:
1. Уряд та державний сектор не був і зараз не є готовим до роботи на «дистанційці».
2. Соціальні мережі слабо контролюються, «месенеджери» взагалі не контролюються.
3, Тактика кіберзлочинців «don’t touch just watch». Зараз вони проводять розвідку – збір особливих даних, паролів та ін.
4. Зловмисники наразі активно використовують: фейки, боти, маніпуляцію суспільною думкою, інформаційні хвилі із замовних матеріалів, постправду, інформаційні війни. Серед найбільш актуальних інцидентів: фальшиві новини шахраїв про коронавірус, схеми з використанням теми благодійності, спам-повідомлення із закликами до негайних дій.